Волкова Лідія Іванівна

/Files/images/Волкова Л.І._клр_081.jpg

  1. Освіта: вища.
  2. Предмет: початкове навчання.
  3. Педстаж: 29 років.
  4. Кваліфікація: спеціаліст І категорії.
  5. День народження: 01.07. 1960.
  6. Улюблений афоризм: «Жить не тужить, никого не осуждать, никому не досаждать и всем моё почтение.»
  7. Захоплення: Найбільше мене цікавить література, в якій освітлені проблеми, теорія, практика духовно – педагогічного простору України, положення школи, можливі шляхи православної освіти. Я вважаю, що система освіти повинна спиратися на світогляд, в основі якого були б духовні цінності і моральні орієнтири. Повернення до духовних основ суспільного життя – ось що необхідно сьогодні в першу чергу. А вирішальною умовою формування духовного світу дитини є цілеспрямована, багатоаспектна і всебічна діяльність у контексті ціннісного самоусвідомлення особистості.Кожний новий час приводить з собою не тільки нову школу, але і нову педагогіку. Педагогіка, як жива практика діловодства, намагається почути, зрозуміти язик людини нового часу. Педагогіка повинна стати Благовісником. Це Слово Правди про світ, життя, людину і Бога. Сьогоднішня пе6дагогіка повинна не тільки давати знання, навчати, а й співпрацювати.В житті захоплююсь музикою, відео сюжетами у більшості на моральну, життєву, наукову тематику. Люблю перечитувати російську класику та іншу класичну літературу.
  8. У гімназії я люблю: творчий підхід колег до своєї професії, ціную, що адміністрація школи надає всі можливості і не обмежує свободу та самостійність, творчість.
  9. Мені не подобається, що не завжди вчасно доходить необхідна інформація про можливі зміни або повідомлення в роботі.
  10. Хочу, щоб ставлення до людини було не з чужих вуст, не з упередженістю, а з реальної дійсності.
  11. Напрямки педагогічної діяльності: Мої переконання – це звернути увагу на духовне життя дитини. Головна задача – зберегти людину від навичок механічного, споживацького існування і призвати її до активного, відповідального, продуманого життя із глибини своїх можливостей і дарувань – призвати до свободи. Духовний шлях – це шлях внутрішнього життя і знання Бога – також внутрішнє переживання, яке протікає в глибині нашого духу і совісті. В педагогіці блага вістка – це не тільки вістка про Воскресіння Христове, це реальне воскресіння нашої душі – воскресіння до життя і до подвигу, до жертви.Чому жертва, як найвищий прояв життя на землі не лякає дитину, а світить і надихає? Жага висоти – вічне прагнення юнацтва. Воно зобов’язує нас вийти назустріч цій одинокій безстрашній душі дитини, підтримати її порив.Відшукуючи золоті крупинки жертовності в усьому історичному просторі життя, ми повинні показати дитині, та і собі нагадати, що дуже багато «душі своя за други своя». Сьогодні, щоб навчити дітей діяти, треба навчити їх мовчати. Щоб почути слово істини, слово совісті, слово – діло, треба, щоб злетіли з дерева нашого життя всі слова одноднівки, слова фальшивки. Педагогічна етика складає не психологічний, а духовний діалог – діалог со-битіє. Розвиток творчого потенціалу людини трактується як основне завдання школи. Для реалізації потрібно розглянути учня не як суму зовнішніх впливів, а як цілісну, активну, діяльну істоту. Учень не об’єкт, а насамперед творець свого власного «Я». Тому з перших днів навчання я допомагаю обрати шлях, яким буде йти дитина, розв’язуючи поставлену перед нею проблему. Щоб навчання було успішним, застосовую різні види діяльності, ігрових завдань, які висвітлюють дитячу особистість, її навчальну мотивацію, витривалість, пам'ять, самоорганізацію, творчу натуру. Намагаюсь формувати у першокласників характеристики психологічно здорової особистості, тобто прийняття себе, своїх позитивних якостей і недоліків, пізнання власної цінності й унікальності, своїх здібностей і можливостей, прийняття інших людей, пізнання цінності і неповторності кожної людини, уміти розпізнавати свої емоційні стани, мотиви поведінки, уміння знаходити сили володіти собою в скрутному становищі.На заняттях гуртка «Християнська етика» проводжу різні ігри, які сприяють розвиткові співчуття, кращого розуміння себе й інших. Розглядаємо і вирішуємо різні ситуації, які допомагають дитині в усвідомленні свого «Я», підвищенні самооцінки, подоланні внутрішніх конфліктів. На кожному занятті активним учасником є не тільки вчитель, а й учні. Проводжу разом з батьками спільні виховні заходи.
  12. Досягнення: Відповідна робота знайшла відображення і в практичній діяльності моїх учнів. Щороку беруть участь в різних конкурсах. Рідна Вікторія в 2007 році зайняла ІІІ місце в районному турі конкурсу знавців української мови ім.. П.Яцика і 3 місце – на обласному етапі. У 20006 році у конкурсі «Колосок» Літвінова Катерина отримала Диплом «Золотий колосок». Щорічно діти із задоволенням беруть учать у різних виставках і конкурсах школи, за що неодноразово були нагороджені грамотами: у виставці «Щедрість рідної землі», «Щоб чистою була Земля», у конкурсі малюнка «Моє рідне місто», «Харківщина – моя Батьківщина», «Тато, мама і я – українська сім’я». Під час районного семінару для заступників директорів шкіл І-го ступеня був проведений захід «Наш святитель Миколай». У 2008 – 2009 навчальному році були проведені відкриті заходи «Стрітення», «Наш Святитель», «Свято для мам», «Пасха». Отже, і позаурочний навчально-виховний процес уможливлює проведення з першокласниками заходів різних видів, а їх зміст добирається залежно від завдань навчально-виховної роботи, часу і місця проведення.
Кiлькiсть переглядiв: 361